MENU

ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ САМОЧИННО ЗБУДОВАНИХ БУДІВЕЛЬ (СПОРУД) ВИМОГАМ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ ТА ПРАВИЛ

     Однією із нагальних проблем будівельної галузі є проблема самочинного будівництва.

     Протягом останніх років в Україні почастішали випадки самочинного будівництва об’єктів. При цьому порушуються вимоги чинного законодавства України щодо необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт до початку їх ведення. Закон України “Про планування і забудову територій”  передбачає обов’язок забудовника підготувати попередньо цілий ряд документів, у тому числі отримати необхідні документи на земельну ділянку та погодити у відповідних органах проект будівництва. Усі ці вимоги, спрямовані на захист прав територіальної громади, повинні забезпечити безпеку під час проведення будівельних робіт та експлуатації вже збудованого об’єкта. Ведення будівельних робіт самочинно призводить до значних втрат надходжень до місцевих бюджетів, створює передумови для будівництва об’єктів із порушенням прав фізичних та юридичних осіб. Також не завжди забезпечуються вимоги щодо екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки і при цьому майже ніколи не враховуються вимоги генеральних планів територій. Крім того, катастрофічного стану набуває ситуація із самочинним переплануванням квартир у багатоквартирних житлових будинках, що загрожує втратою їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.

Як показує експертна практика, в останній час збільшилась кількість експертних досліджень, пов’язаних з самочинним будівництвом. До однієї із категорії   таких   справ   відноситься   спори   про   визнання   прав   власності    на   об’єкти  самочинного   будівництва,   що  виникли   у   зв’язку   з   позовами громадян, які мають за мету перевести самочинну будову до категорії повноцінного майна з оформленням всієї необхідної документації. Сьогодні об’єкт будівництва – це сфера прикладення праці проектувальника і архітектора, багаточисельних підрядників, будівельних структур, державних органів, самого забудовника. У випадку здійснення самочинного будівництва порушуються державні і муніципальні інтереси, що стосуються  регулювання земельних відносин, забезпечення безпеки будівельно-монтажних робіт, охорони зовнішнього середовища.   Із   зведенням   самочинних   будов   виникає   ряд   несприятливих правових наслідків – самочинна забудова не набуває статусу об’єкту нерухомості та не підлягає   реєструванню   в   якості   об’єкту   власності.   Власник   такої  забудови   не   має   можливості    продажу,   дарування   чи   здачі її в оренду.

Законодавством передбачена можливість визнання прав власності на самочинне нерухоме майно – виключно за рішенням суду. Причин збільшення кількості подібних справ декілька. Перш за все, власники нерухомості усвідомили необхідність обов’язкового оформлення своїх прав на нерухоме майно. Наступна причина – складність, громіздкість, недосконалість правових механізмів, що супроводжують будівництво об’єктів: відвід і узгодження меж земельної ділянки, розробка та погодження  проектної документації, одержання різного роду дозволів.

Конституція України надає право кожному громадянину і юридичній особі  мати майно у власності, володіти, користуватись та розпоряджатися ним як особисто, так і сумісно з іншими особами. При цьому власник  земельної ділянки, будуючи на ній будинки та споруди та проводячи їх перебудову  чи знос, повинен дотримуватись вимог містобудівних та будівельних норм і правил. З точки зору  цивільного права самочинна будова – одна із підстав для отримання права власності. В судовій практиці про нерухомість склались дві основні категорії спорів,  що  виникли  у  зв’язку  із  зведенням  самочинних  будов.  До першої категорії відносяться спори, пов’язані із зносом самочинних будов, що виникли в зв’язку з позовами фізичних та юридичних осіб. До другої – спори про визнання прав власності на об’єкти самочинного будівництва, що виникли у зв’язку з позовами громадян, які мають за мету перевести самочинну будову в категорію повноцінного   нерухомого   майна   з  оформленням  всієї  необхідної документації.

Вагомим фактором є встановлення належності самочинно зведеної будови до об’єктів нерухомості. Поняття нерухомості закріплено в ст. 181 Цивільного кодексу України [2].

Для  вирішення  по  суті  цих  питань,  при  розгляді  цивільних, господарських та кримінальних справ призначається будівельно-технічна експертиза.